Перейти до основного вмісту

11.11.22 група №28 Виробниче навчання

 Заповнення швів сухими сумішами

Зазори між плитками при облицюванні стін і підлоги влаштовують не для краси та не за чиєїсь примхи – вони мають цілком практичне значення, оскільки:

-захищають плитку від розтріскування при розширенні під. впливом високої вологості та перепадів температур;

-приховують похибки при укладанні;

-маскують дефекти кахлю, різницю в розмірах або заокруглені краї, якщо ви використовуєте звичайну плитку, а не ректифіковану.

При цьому ширина швів залежить не лише від естетичного смаку та побажань користувача, а більшою мірою від розмірів плиток. За загальноприйнятим правилом монтажу керамічних плиткових покриттів, зазор між плитками має складати:

  • 2 мм для плитки завширшки  менше 100 мм;

  • 3 мм – для плитки 100-200 мм;

  • 4 мм – від 200 до 600 мм;

  • 5-20 мм – для плитки понад 600 мм;

  • 1-2 мм при укладанні мозаїки або ректифікованої плитки.

Перед тим, як затирати шви між плитками, насамперед потрібно правильно обрати матеріал для цієї роботи. Сучасна промисловість випускає різні види затирок для плитки, що поділяють на три групи (за матеріалом основи):

  • цементні;

  • епоксидні;

  • епоксидно-цементні.

Фуги на основі цементу відносять до найпростіших розчинів для затирання. Вони придатні для використання лише в приміщеннях із низькою вологістю. Враховуючи, що підлогу доводиться мити доволі часто, затирки на основі цементу використовують тільки для затирання швів між плитками на стінах.

Епоксидна затирка підійде для будь-якого приміщення, оскільки має дуже високу вологостійкість та міцність. Однак, вона підходить лише для затирання швів завширшки понад 4 мм. До того ж, такий матеріал досить дорогий та працювати з ним, не маючи професійних навичок, досить складно.

Ідеальним варіантом для непрофесійних домашніх майстрів є комбінована епоксидно-цементна фуга. Вона підійде для фугування настінного та підлогового плиткового покриття навіть у приміщеннях із підвищеною вологістю – кухнях та ванних кімнатах.

Визначившись із видом фуги, потрібно вибрати суміш певного складу. Тут треба звертати увагу на рекомендації виробника, який обов'язково вказує в інструкції на упаковці оптимальну ширину швів, при якій слід використовувати ту чи іншу затирку.

Врешті, треба обрати суміш відповідного відтінку, адже правильно підібраний колір швів може істотно покращити облицьовану поверхню. Сьогодні випускають затирки широкої палітри, тому для підбору  фуги необхідно враховувати колір і візерунок плитки, а також кілька порад від фахівців з дизайну:

  • при бажанні зробити пропорції плитки більш помітними треба обирати контрастні по кольору фуги;

  • отримати однорідну керамічну поверхню допоможе затирка, колір якої близький до кольору плитки;

  • для затирання плитки, що має стилізовану під камінь чи дерево поверхню, треба обирати фугу сірого або бежевого кольору;

  • затирка для фугування мозаїки повинна бути в одній тональності з плиткою;

  • при не дуже якісному укладанні не варто вибирати затирку істотно темнішу за плитку, оскільки на світлому тлі вона буде притягувати до себе надмірну увагу, що зробить всі нерівності та недоліки помітнішими.

Як правильно затирати шви плитки, щоб не подряпати її поверхню?

Для виконання робіт із затирання щілин між керамічною плиткою треба приготувати наступний інструмент і пристосування:

  • гумовий шпатель;
  • кельму;
  • щільну поролонову губку;
  • ємність для розведення сухої затиральної суміші (якщо ви не купили готову до застосування фугу, яка, до речі, має вищу ціну);
  • відро для води;
  • чисте ганчір'я.

Підготовка до фугування

Перед тим, як починати затирати шви в плитці, потрібно добре очистити кахельну поверхню від пилу та залишків плиткового клею, ретельно очистити щілини та переконатися, що розчин, на який покладена плитка, добре висох. Затирання швів при мокрому розчині під плиткою призведе до появи білих плям на стиках. Задля уникнення таких неприємних наслідків, що псуватимуть зовнішній вигляд поверхні, краще перестрахуватися та почати затирання швів через 24 години, подвоївши час на висихання клейового розчину для плитки. Якщо ви придбали суху суміш для затирання, її треба розвести холодною водою у пропорції, вказаній в інструкції. Ретельно перемішуючи розчин вручну кельмою та додаючи поьроху води, доведіть його до однорідної консистенції. Готова затирка має бути гладкою та без грудочок.

Не розводьте одразу всю суміш, оскільки вона висихає буквально за кілька годин, та строго дотримуйтеся пропорцій, вказаних в інструкції –  занадто рідка або густа маса буде погано заповнювати шви.

Як затирати шви на плитці на підлозі та стіні

Використання гумового шпателя для нанесення фуги та заповнення щілин вбереже керамічну поверхню від подряпин. Щоб затирка гарно заповнювала простір між плитками, промазуйте шви широкими діагональними рухами під різними кутами. При цьому треба стежити за тим, аби маса заповнювала шов, не залишаючи порожнечі. Надлишок нанесеної фуги треба одразу знімати, проводячи шпателем перпендикулярно шву.

Хвилин за 10-15, у залежності від температури у приміщенні, коли затирка почне твердіти, потрібно змочити губку у воді, добре віджати її та очистити плитки, розгладжуючі поверхню затирки та формуючі рівний шов. Після цього треба протерти керамічну поверхню сухою чистою ганчіркою. Деякі фуги висихають дуже швидко і видалити з них застиглу масу доволі важко. Тому потрібно систематично слідкувати за висиханням затирки та своєчасно видаляти її надлишки з поверхні плитки.

При виконанні робіт із затирання швів, слід пам’ятати, що не можна заповнювати фугою щілини між підлогою та стіною. Адже ці стики, внаслідок рухливості стіни, потріскаються дуже швидко. На місцях з'єднання підлоги зі стіною потрібно встановлювати плінтус або заповнювати щілини силіконовим герметиком для утворення еластичного шва.У разі затирання швів на поверхні з керамічної плитки, що прикрашена скляним декором або візерунком, виконаним металевими фарбами, потрібно використовувати спеціальний аплікатор, завдяки якому нанести затирку можна точно в щілину між плитками, не пошкодивши декор.




Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

18.01.2023 група №28 Виробниче навчання

 Зняття пошкодженої плитки, перекладання Заміна пошкоджених елементів плитки в разі тріщин і великих сколів У разі, коли локальна реставрація неможлива, єдиним виходом буде заміна плитки. Даний метод більш ефективний. Заміна пошкодженої плитки на підлозі або стіні проводиться таким чином: Зачистка швів. Шви зачищаються аж до підстави спеціальним расшівателем або гострим предметом. Зняття плитки. Для цього потрібно підчепити її і з зусиллям відірвати від поверхні. Якщо це зробити не виходить, то клейовий склад необхідно змочити мильним розчином. Зачистка клею. Спочатку віддаляється старий клей з основи підлоги або стіни. Якщо він дуже щільний, то можна розм’якшити його за допомогою розчинника. Огляд сусідніх елементів. Якщо на сусідніх плитках є пошкодження або порушено якість кладки, то краще їх зняти і перекласти заново. Монтаж. Нове покриття укладається на клей. Клеїть готується по інструкції. Зручніше наносити його на сам кахель. Вирівнювання. Після укладання кахельної плитки в ...

21.11.22. Виробниче навчання група №28

 Виявлення та усунення дефектів Як правило, дефекти в облицюванні є результатом недбалого виконання облицювальних робіт і наслідком порушення технічних умов і правил виробництва і приймання робіт. Лише в рідкісних випадках вони є результатом неправильних проектних рішень і не залежать від плиточника. Дефекти та пошкодження облицювань з керамічних плиток можна розділити на наступні основні групи: · загальні недоліки облицювань; · дефекти та пошкодження плиток; · пошкодження швів; · відшаровування плиток від розчину; · відшаровування плиток з розчином прошарку від конструкції. Основні дефекти плиткових облицювань, причи­ни їх виникнення та способи усунення. Відшарування  плиток від поверхні прошарку буває при за­стосуванні у розчинах низькомарочних неякісних цементів; за­брудненого поза нормою глиняними або органічними домішками піску; перевищення товщини прошарку під плитка­ми (більше 15 мм); укладання плиток на прошарок, що почав тужавіти; укладання плиток ...

16.11.22 група №28 Виробниче навчання

 Укладання раніше знятої плитки Роботи з облицювання починають з обов’язкових підготовчих заходів. Спочатку виробляють завмер лицювальної площі, щоб визначити, яку саме кількість кахельної плитки та інших матеріалів потрібно для укладання. При вимірі площі підлоги звертають увагу на кути приміщення: необхідно передбачити розташування плиток неповних  розмірів в місцях стикування з поверхнею стін. Після обробки поверхні параметри лицювальної площі дещо зміняться. При розробці схеми укладання керамічної плитки виконують креслення всіх поверхонь, які будуть облицьовані. Необхідно також вибрати вид укладання: шов у шов, в перев’язку, діагонально. На цьому етапі також визначають розмір плиток, наявність різних декоративних особливостей, бордюрів, фризів. На плані поверхонь розкреслюють розташування керамічних плиток Підготовка поверхонь Це вкрай важливий етап попередньої підготовки, адже від правильної підготовки підлоги і стін багато в чому буде залежати термін експлуатації кахель...