Перейти до основного вмісту

21.11.22. Виробниче навчання група №28

 Виявлення та усунення дефектів

Як правило, дефекти в облицюванні є результатом недбалого виконання облицювальних робіт і наслідком порушення технічних умов і правил виробництва і приймання робіт. Лише в рідкісних випадках вони є результатом неправильних проектних рішень і не залежать від плиточника.

Дефекти та пошкодження облицювань з керамічних плиток можна розділити на наступні основні групи:

· загальні недоліки облицювань;

· дефекти та пошкодження плиток;

· пошкодження швів;

· відшаровування плиток від розчину;

· відшаровування плиток з розчином прошарку від конструкції.

Основні дефекти плиткових облицювань, причи­ни їх виникнення та способи усунення.

Відшарування плиток від поверхні прошарку буває при за­стосуванні у розчинах низькомарочних неякісних цементів; за­брудненого поза нормою глиняними або органічними домішками піску; перевищення товщини прошарку під плитка­ми (більше 15 мм); укладання плиток на прошарок, що почав тужавіти; укладання плиток запилених, забруднених і не зво­ложених водою (якщо останнє передбачається технологією). Щоб встановити цей дефект, окремі підозрілі місця простуку­ють киянкою. Глухий звук свідчить про дефект ділянки покрит­тя. Щоб усунути цей дефект, плитки, що погано утримуються на поверхні, знімають, а пошкоджені місця очищають від роз­чину до простильного підготовчого шару, потім очищають від пилу і рясно змочують водою. Після цього підготовлені ділянки поверхні знову облицьовують новими плитками.



Щілини на окремих керамічних плитках виникають при за­стосуванні неякісних, погано обпалених плиток. Щоб усунути такий дефект, пошкоджені плитки разом з прошарком, що був під ними, зрубують з поверхні, а на їх місце укладають нові якісні плитки.

Нерівності швів утворюються внаслідок неохайної роботи плиточника, а також при облицюванні поверхні без перевірки швів контрольними пристроями і без шнура. Цей дефект усу­вати після закінчення облицювання певної ділянки поверхні ду­же важко, бо викривлення шва одного ряду плиток спричинює до викривлення інших рядів. Тому за рівністю швів плиточник має весь час слідкувати у процесі своєї роботи, щоб не допуска­ти такого дефекту. Якщо ж виникне необхідність переробити роботу, то поверхню очищають від старих плиток і облицьову­ють новими, додержуючись правильних прийомів робіт і не­обхідного контролю по ходу облицювання.

Забруднення плиткового покриття виникає при неохайній роботі і не своєчасному видаленню з поверхні розчину або мас­тики, що виступає з швів під час облицювання. Щоб усунути з поверхні бризки і патьоки від цементного розчину, їх обережно, аби не пошкодити облицювання, зчищають лопаткою. Потім ці місця промивають 2—3 %-ним розчином соляної кислоти і всю поверхню промивають водою.

Місця, забруднені мастикою, промивають розчинником (скипідаром, бензином або гасом), після чого всю поверхню ви­тирають сухими ганчірками і промивають водою.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

22.11.22 група №28 Виробниче навчання

Догляд за облицьованою поверхнею  Елементи інтер’єру облицювання керамічною плиткою являють собою міцні, довговічні і практичні в експлуатації поверхні. Керамічна плитка часто використовується на кухні, в санвузлах, що ставить до неї особливі вимоги в плані зносостійкості, але так само й особливі вимоги до господарів в плані догляду за поверхнею плитки. Для того щоб довго зберегти високі технічні властивості і естетичний вигляд поверхні облицьованої керамічної плитки, необхідний регулярний догляд дотримуючись деяких правил і рекомендацій: 1. при незначних забрудненнях досить протерти поверхню вологою губкою і м’якою сухою тканиною; при помірному забрудненні можна скористатися рідиною для миття вікон або теплим розчином слаболужних побутових миючих засобів , при необхідності збільшивши концентрацію розчину; 2. для миття керамічної плитки не слід використовувати мило, що містить у своєму складі органічні кислоти і жири , тому що в умовах підвищеної вологості це може спровокувати появу сп

11.11.22 група №28 Виробниче навчання

 Заповнення швів сухими сумішами Зазори між плитками при облицюванні стін і підлоги влаштовують не для краси та не за чиєїсь примхи – вони мають цілком практичне значення, оскільки: -захищають плитку від розтріскування при розширенні під. впливом високої вологості та перепадів температур; -приховують похибки при укладанні; -маскують дефекти кахлю, різницю в розмірах або заокруглені краї, якщо ви використовуєте звичайну плитку, а не ректифіковану. При цьому ширина швів залежить не лише від естетичного смаку та побажань користувача, а більшою мірою від розмірів плиток. За загальноприйнятим правилом монтажу керамічних плиткових покриттів, зазор між плитками має складати: 2 мм для плитки завширшки  менше 100 мм; 3 мм – для плитки 100-200 мм; 4 мм – від 200 до 600 мм; 5-20 мм – для плитки понад 600 мм; 1-2 мм при укладанні мозаїки або ректифікованої плитки. Перед тим, як затирати шви між плитками, насамперед потрібно правильно обрати матеріал для цієї роботи. Сучасна промисловість випускає

19.12.22 група №28 Виробниче навчання

 Укладання плитки основного поля способом "шов у шов" керамічною плиткою на сухих розчинових сумішах Правила укладання плиток на цементному розчині Поверхню стіни перед укладанням плиток зволожують або змочують цементним молоком, щоб цементний розчин краще зчіплюється з поверхнею стін. Розчин ж наносять тільки на тильну сторону підготовленої плитки, його кількість розраховують так, щоб після притиснення плитки до основи невелику кількість розчину виступало зверху і з боків. Розчин можна намазувати рівним шаром на всю поверхню плитки або класти тільки по її центру, розрівнюючи його при притисканні. Шар розчину не повинен бути занадто товстим, у нормі тільки що укладена,  але ще не пригнаних плитка  повинна підніматися над поверхнею облицювання на 1-2 мм. Приклеєну плитку осаджують до рівня шнура 1-2 легкими ударами рукоятки лопатки. Тильну сторону карнизних або кутових плиток, що мають увігнуту форму, заповнюють кілька великою кількістю розчину. Цемент під такі плитки кладуть