Перейти до основного вмісту

29.11.22 група №28 Виробниче навчання

 Витягування фаски та кутів за допомогою малок і шаблонів.

Інструктаж  з безпеки праці

При виконанні  витягуванні фасок і кутів за допомогою малок і шаблоні

необхідно працювати на справних риштуваннях, помостах, колисках та інших пристроях, дотримуючись вимог щодо їхнього виготовлення і встановлення, а також додержуючись правил техніки безпеки під час роботи на висоті.

Працювати в спецодязі, в рукавицях. Розчин брати інструментами, а не руками.

Ручний інструмент, яким працює штукатур, має бути справним. Дерев'яні ручки інструмента виготовляють із твердої деревини (бук, граб, береза), допустима вологість якої не більше 12 %. Вони повинні бути добре оброблені, пошліфовані і міцно з'єднані з інструментом..

  Організація робочого місця

Робочим місцем штукатура є виділені ділянки на відкритих будівельних майданчиках, всередині будівель та споруд, спеціально укомплектовані для штукатурних робіт. Робочі місця повинні бути забезпечені випробуваними інвентарними улаштуваннями і пристроями (риштування, помости, стрем'янки тощо), виготовленими за типовими проектами і встановленими згідно з проектом виконання робіт.

На робочому місці штукатура мають бути обладнання, матеріали і знаряддя праці, потрібні для виконання опорядження, їх розміщують так, щоб під час роботи не доводилося робити зайвих рухів. Ручний інструмент,  який  беруть правою рукою, має лежати справа, а той, що беруть лівою рукою, — зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюють так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг роботи. Велике значення для організації робіт має своєчасна підготовка матеріалів і поточне забезпечення ними опоряджувальників.

 Після закінчення роботи інструменти прибирають у ящики, сміття викидають.

 

Виконання технологічного процесу

 У місцях примикання двох стін або стелі та стін утворюється внутрішній кут, званий лузгом -1. У місцях примикання двох стін утвориться зовнішній кут, гостра частина якого називається усенком 2. Гострі кути часто обламуються, тому для додавання їм міцності їх притупляють, закругляючи або знімаючи плоску стрічку. Такий затуплений кут називається фаскою 3. Таким чином, фаски бувають закруглені і плоскі.





Лузги, усенки і фаски повинні бути абсолютно рівними, суворо вертикальними або горизонтальними. Лузги і усенки до того ж повинні бути гострими, а фаски - закругленими, причому кут закруглення повинен бути скрізь однаковим, або плоским, ширина їх повинна бути теж скрізь однаковою. Для натирання лузгів, усенків і фасок застосовують звичайні напівтерки або більш продуктивні фасонні напівтертки, а іноді спеціальні малки та шаблони. Щоб лузги, усенки і фаски були чистішими, при їх остаточній обробці штукатурку накривають розчином, приготовленим на дрібному піску. Процесс обробки цих елементів полягає в наступному. Закидавши на поверхню грунту розчин, приступають до попереднього натирання лузгів або усенків. Якщо розчин підсох, при натиранні лузга його змочують водою, приставляють простий напівтерток, роблять на нього необхідної сили натиск і труть їм то по одній стороні стіни, то по інший, зрізуючи тим самим надлишки нанесеного розчину і виправляючи лузг. При необхідності деякі місця підмазують розчином і вдруге притирають напівтерком. Потім наносять накривку, розрівнюють її і вдруге натирають великим і підправляють малим. При натиранні усенків надходять точно так же: Спершу натирання ведуть по грунту, приставляючи напівтерток то з однієї, то з іншого боку, підмазуючи розчином необхідні місця. Коли усенок виконаний з потрібною точністю, на штукатурку наносять накривочний розчин, розрівнюють його і додатково натирають напівтертками.

Коли для натирання лузг
ів або усенків застосовують фасонні напівтерки, їх приставляють до лузгу або усенка, роблять натиск потрібної сили і рухають ними то вниз, то вгору, притискаючи то до однієї, то до іншої сторони стіни. Щоб точно виконати усенки, при оштукатурюванні прибивають на одну стіну вистругану рейку, по кромці якої розрівнюють розчин. Це відразу оформляє точний усенок.

Остаточне виправлення лузг
ів, усенків і фасок виконують за допомогою маленьких напівтерків. Якщо необхідно зробити фаску, роблять так. При маленькій закругленій фаски до усенка приставляють звичайний напівтерток і, злегка натискаючи на нього, виробляють натирання, повертаючи напівтерток то на одну, то на іншу стіну. При натиранні сильно закругленою фаски з усенка краще зрізати трохи розчину.

Якщо фаска плоска, то розчин зрізають зазвичай дуже точно і виконують натирання
напівтерком. Ширина фаски повинна бути у всіх точках однаковою. Дуже точно фаски виконують напівтерком  по двох приставленим до стін виструганими дошках-рейках. Застосування різних малок і шаблонів для витягування лузгів, усенків і фасок дає можливість відразу, без додаткових виправлень отримати точний елемент. Витягування виконують за попередньо навішеним правилами.




При високоякісному оштукатурюванні лузги найкраще виконувати по маяках , які влаштовують у самих лузгах. У процесі провішування забивати цвяхи рекомендується близько самих лузгов, щоб марки перебували в лушпинні. Якщо до марок приставити рівно виструганих правила і нанести під них рідкий розчин, він повинен утворити не тільки маяки, а й одночасно добре виконані лузги, які майже не потребують будь-яких виправлень. Якщо розчин місцями не заповнить простір між поверхнею стіни і правилами, то ці дефекти виправляють після зняття правил. Чим точніше виконано лузги, усенки і фаски, тим красивіше виглядає оброблене приміщення.

Начало формы


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

22.11.22 група №28 Виробниче навчання

Догляд за облицьованою поверхнею  Елементи інтер’єру облицювання керамічною плиткою являють собою міцні, довговічні і практичні в експлуатації поверхні. Керамічна плитка часто використовується на кухні, в санвузлах, що ставить до неї особливі вимоги в плані зносостійкості, але так само й особливі вимоги до господарів в плані догляду за поверхнею плитки. Для того щоб довго зберегти високі технічні властивості і естетичний вигляд поверхні облицьованої керамічної плитки, необхідний регулярний догляд дотримуючись деяких правил і рекомендацій: 1. при незначних забрудненнях досить протерти поверхню вологою губкою і м’якою сухою тканиною; при помірному забрудненні можна скористатися рідиною для миття вікон або теплим розчином слаболужних побутових миючих засобів , при необхідності збільшивши концентрацію розчину; 2. для миття керамічної плитки не слід використовувати мило, що містить у своєму складі органічні кислоти і жири , тому що в умовах підвищеної вологості це може спровокувати появу сп

11.11.22 група №28 Виробниче навчання

 Заповнення швів сухими сумішами Зазори між плитками при облицюванні стін і підлоги влаштовують не для краси та не за чиєїсь примхи – вони мають цілком практичне значення, оскільки: -захищають плитку від розтріскування при розширенні під. впливом високої вологості та перепадів температур; -приховують похибки при укладанні; -маскують дефекти кахлю, різницю в розмірах або заокруглені краї, якщо ви використовуєте звичайну плитку, а не ректифіковану. При цьому ширина швів залежить не лише від естетичного смаку та побажань користувача, а більшою мірою від розмірів плиток. За загальноприйнятим правилом монтажу керамічних плиткових покриттів, зазор між плитками має складати: 2 мм для плитки завширшки  менше 100 мм; 3 мм – для плитки 100-200 мм; 4 мм – від 200 до 600 мм; 5-20 мм – для плитки понад 600 мм; 1-2 мм при укладанні мозаїки або ректифікованої плитки. Перед тим, як затирати шви між плитками, насамперед потрібно правильно обрати матеріал для цієї роботи. Сучасна промисловість випускає

19.12.22 група №28 Виробниче навчання

 Укладання плитки основного поля способом "шов у шов" керамічною плиткою на сухих розчинових сумішах Правила укладання плиток на цементному розчині Поверхню стіни перед укладанням плиток зволожують або змочують цементним молоком, щоб цементний розчин краще зчіплюється з поверхнею стін. Розчин ж наносять тільки на тильну сторону підготовленої плитки, його кількість розраховують так, щоб після притиснення плитки до основи невелику кількість розчину виступало зверху і з боків. Розчин можна намазувати рівним шаром на всю поверхню плитки або класти тільки по її центру, розрівнюючи його при притисканні. Шар розчину не повинен бути занадто товстим, у нормі тільки що укладена,  але ще не пригнаних плитка  повинна підніматися над поверхнею облицювання на 1-2 мм. Приклеєну плитку осаджують до рівня шнура 1-2 легкими ударами рукоятки лопатки. Тильну сторону карнизних або кутових плиток, що мають увігнуту форму, заповнюють кілька великою кількістю розчину. Цемент під такі плитки кладуть